Change to Ukrainian interface versionChange to English interface versionChange to Russian interface versionHome pageClear last query resultsHelp page
Search for specific termsBrowse by subject categoryBrowse alphabetical list of titlesBrowse by organizationBrowse special topic issues

close this bookТЕМА ВИПУСКУ: Витримки з виступів учасників VII Міжнародної конференції на тему "Здоров'я і навколишнє середовище: глобальне партнерство в пошуках глобальних рішень: наслідки екологічних катастроф для здоров'я людей" (WIT; 1999; 20 сторiнок)
View the documentЗростання захворюваності раком
View the document"Хвороба XX століття"
View the documentВИСНОВОК
 

ТЕМА ВИПУСКУ: Витримки з виступів учасників VII Міжнародної конференції на тему "Здоров'я і навколишнє середовище: глобальне партнерство в пошуках глобальних рішень: наслідки екологічних катастроф для здоров'я людей"

Травми і катастро­фи звичайно асоцію­ються у людей із жахом смерті та страждання­ми, викликаними яко­юсь екстраординар­ною подією, проте сприйняття поняття "бідування" як у різних народів, так і в різних індивідуумів різнома­нітне. Усі прекрасно знають, що будь-яке бідування, незалежно ви ступеня його важкості ставить піч загрозу здоров'я людей. Хоча одні наслідки страждань вияв­ляються негайно і є їх очевидним результатом, інші дають про себе знати далеко не відразу: найчасті­ше вони набувають характеру хронічних недуг, і лише пізніше вдається встановити, що саме вони є наслідками страждань. Якщо громадяни багатих держав страж­дають від спустошливих стихійих лих: недавньої повені на Міссісіпі і Рейні, землетрусу, що стався неподалік міста Лесісії в Італії, або снігової бурі, що охопила минулої зими Канаду, вони знають, що можуть розраховувати на мате­ріальну підтримку своїх урядів, що допоможуть їм відбудуватися, відремонтувати і своє житло або пере-їхати на нове місце. Звісно ж, допомога уряду полегшує страж­дання людей, а часто дозволяє й зменшити число потенційних жертв. Проте емоційний вплив страждань може призвести до вторинних психологічних травм - стану, характерного для більшості жертв - багатих чи бідних.

Антропогенні страж­дання, або ті, що зумов­лені помилками люди­ни, наприклад, катаст­рофи в Чорнобилі або Бхопалі, як правило, по­роджують у людей по­чуття гніву стосовно винних, а так само впев­неність у тому, що су­ворий контроль із боку людини може запобігти рецидивам подібних страждань. На відміну від випадків, коли мова йде про сти­хійне лихо, при антропогенних катастрофах, включаючи спри­чинену виснаженням озонового шару зміну глобального клімату, травма в людей буває викликана, зокрема, відчуттям, що страждань і втрат можна було б уникнути. У результаті ж стихійних лих хро­нічна психологічна травма людей найчастіше зумовлена усвідом­ленням того, що нічому не можна було запобігти і що вони не владні над своїм життям.

Всюди у світі бідні райони, як правило, є більш уразливими для страждань. Злидні є хронічним і "латентним" страждання м. У США, наприклад, спостерігалася тен­денція до спалювання і скидання токсичних відходів у найбідніших районах країни. Під час грома­дянської війни у Лівані, коли уряд був, по суті, фінансово неспро­можним, прибережна смуга стала "звалищем" для скидання найнебезпечніших відходів з усієї Європи.У бідніших державах із числа країн, що розвиваються, таких, як Бангладеш, де регулярно стаються повені сама лише кількість жертв породжує катастрофу. У Індії заб­руднені води Гашу є джерелом постійних соціально-екологічних проблем.

Якщо зосереджувати увагу на масштабах стихійного лиха, його типі або соціальній приналежності його жертв, слід зауважити, що вони повинні стані об'єктом ши­рокомасштабного дослідження, яке проводиться на основі твор­чого підходу. ВІТ провів дискусії щодо наслідків стихійних і антро­погенних страждань для здоров'я людини на VII Міжнародній кон­ференції на тему Здоров'я і нав­колишнє середовище глобальне партнерство в пошуках глобаль­них рішень". Конференція від­булася в Нью-Йорку 16-17 квітня 1998 року, і одним із її спонсорів виступила Народна Республіка Бангладеш. Учасники, що вис­тупили на конференції, поглиб­лено розглянули ряд тем: від дов­готермінових і прихованих нас­лідків впливу цвілевих грибків до повеней та діарейних й респі­раторних захворювань у дітей, що є "латентним" стражданням. Для того, щоб охопити увесь спектр наслідків найрізноманітніших катастроф як для фізичного, так і для психічного здоров'я людей, були відібрані конкретні темп. Таким чином, підхід, що застосо­вувався на конференції, дозволив розширити визначення поняття "страждання", що стало охоплю­вати окремих людей, які пережили страждання, і травми, спричинені пережитими стражданнями різноманітних груп людей, а також без­посередні та опосередковані на­слідки цих бідувань для людей. Були також обговорені проблеми достовірної інформації та доступу до неї.

У рубриці "У центрі уваги'' у цьому випуску наводяться вит­римки з більшості доповідей, і даних у ході VII Конференції ВІТ з проблем здоров'я і екології. Ці витримки наводяться за тема­тичним принципом. Міністр охо­рони здоров'я Бангладеш Його Ексцелснція п. Салахулдін Юсуф виступив з основною доповіддю, у якій надавалась інформація про важкі наслідки для здоров'я людей у результаті екологічних катастроф у цій країні. Він торкнувся питання можливостей його країни задовільняти особливі потреби її населення. Заступник Генерального секретаря ООН із питань комуні­кації й інформації (Департамент суспільної інформації) 11. Кенсаку Годен і д-р Най Хтун, Директор, ПРООН, виступили перед учасни­ками групових засідань, а д-р Самір бен Яхмед (ВООЗ), д-р Стівен Езрі (ЮНІСЕФ) і д-р Джоанн-Фокс Пржеворскі (ЮНЕП) виступили під час пленарних засідань.

ВИТРИМКИ З ДОПОВІДЕЙ КОНФЕРЕНЦІЇ: "НЕВИДИМІ" СТРАЖДАННЯ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗДОРОВ'Я І ДОБРОБУТ ДІТЕЙ
Стівен А. Езрі. д-р філософії. старший співробітник з програм, ЮНІСЕФ
Про різноманітні страждан­ня розповідають з телебачення та радіо, про них пишуть у газетах. Однак те, що ми бачимо, чуємо і читаємо про ці "видимі" страж­дання, були лише "верхівкою айсбер­га", якщо говорити про страж­дання в цілому. Страждання є ре­зультатом неправильної взаємо­дії людини з навколишнім се­редовищем. Щорічно антропо­генні катастрофи (наприклад, ядерні аварії) забирають життя 7000 осіб; у результаті збройних конфліктів ще 50000-85000 осіб; а на частку стихійних лих (наприклад, повеней, землетру­сів) припадає 143000 загиблих.
Тепер порівняємо: щорічно у світі вмирає 5 млн. маленьких дітей, частина від діарейних захворювань і частина - від гост­рих респіраторних інфекцій. Ця смертність є прямим наслідком страждань у дитячих будинках -"невидимих" страждань, про які не повідомляють і яких не помі­чають засобі і масової інформації. Антисанітарний стан кухонь і незадовільний рівень побутової гігієни є причиною загибелі пе­реважної більшості дітей, що вмирають від діарейних захво­рювань, а використання відкри­тих джерел вогню в погано вен­тильованих будинках, що скла­даються з однієї кімнати, приз­водить до загибелі більшості ді­тей у результаті гострих респі­раторних захворювань. В цей же час понад 3 млн. людей не має доступу до елементарних засобів санітарії. Тому лише через це що­річно вмирає понад 2 млн. осіб - у І Оразівбільше, ніжзагальне число людей, що тнуть у результаті "видимих" страждань в усьому світі
Можливо, що забезпечення сучасними засобами санітарії тих, хто їх і іе має, може негативі ю позначитися на взаємодії люди­ни та навколишнього середови­ща в іншому і шані, що відіб'ється на більшості населення планети. В цей же час всі "санітарні варі­анти" зводяться до одної із двох категорій: "змити й видалити" або ж "позбавитися і залишити". І та. і інша в кінцевому варіанті ведуть до забруднення навко­лишнього середовища руйнуючи морські екосистемііза рахунок ре­сурсів яких у ближчому майбут­ньому буде жити більшість людей.

Оскільки чисельність насе­лення росте, а водні і земельні ресурси вичерпуються, жодний із підходів, що сьогодні застосо­вуються, не несе радикального вирішення проблеми задово­лення санітарних потреб люд­ства. Відсутність технологій, що дозволяють використовувати як дорогоцінний ресурс екскре­менти людини, особливо сечу(у якості добрива), яка найчастіше буває стерильною. призводить до використання штучних добрий, більшість з яких не лише забруд­нює навколишнє середовище, а і вимагає витрат енергії на ви­робництво і перевезення. Необ­хідно знайти "екологічне вирі­шення", що відповідало б нас­тупним вимогам: 1) запобігати забрудненню довкілля ('нульове скидання", невикористання хі­мічних добрив); 2) забезпечувати відновлення родючості грунтів (сеча та фекалії); 3) забезпечувані і зберігання ресурсів (космос, во­да); 4) поліпшувати життя дітей (зменшити ступінь недоїдання і підвищити рівень продовольчої безпеки). Для досягнення цього необхідно змінити мислення, що принесе найрізноманітніші результати: від винайдення при­строїв, що дозволять перетворю­вати відходи в ресурси, досягнення раніше невідомих нам явищ.

У нас є знання, ресурси та до­свід для того, щоб прийняти ці запобіжні заходи вже сьогодні; у іншому випадку завтра наші діти зіткнуться із ще більшим лихом. Який шлях найбільш відповідає інтересам наших дітей?

ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ ПЛАНЕТИ В ПРОДОВОЛЬСТВІ У МАЙБУТНЬОМУ: ГЕННА ІНЖЕНЕРІЯ ТА ЗМІНА ГЛОБАЛЬНОГО КЛІМАТУ
Гері Еванс, д-р філософії*, директор, Інститут природних ресурсів, Міністерство сільського господарства США – Служба сільськогосподарських досліджень

Сьогодні знайдеться небагато тем, що викликали б жвавіші дис­кусії, ніж проблема використан­ня генної інженерії в сільському господарстві: до них належать, звичайно, глобальна зміна кліма­ту і зростання чисельності на­селення. Саме тому поряд з цими проблемами повинно розгляда­тися й питання про сільськогосподарську генну інженерію. Різні учасники дебатів висловлюють діаметрально протилежні думки щодо кожної з цих проблем.

У1998 році Міжурядова група із зміни клімату представила спе­ціальну доповідь Конференції учасників Рамкової конвенції про зміну клімату. У цій доповіді наводилась інформація про збіль­шення концентрації двоокису вуглецю в атмосфері та про його наслідки для різноманітних ре­гіонів світу. На основі нинішніх прогнозів можна припустити, що між 2035 і 2050 роками чи­сельність населення планети подвоїться. Тому основне питання, розглянуте у цій статті, поля­гає в наступному: чи можна буде швидше, ніж через 50 років, задовольняти потреби понад 10,5 млрд. людей у продовольстві в умовах прогнозованого під­вищення температури атмосфери на 1-35 градуси за Цельсієм.

Задоволення потреб людей у продовольстві та клітковині має дуже важливе значення для під­тримки здоров'я населення на високому рівні. Тому ми почи­наємо обережно "поглядати" в бік вирощування продовольчих культур і виробництва клітко­вини за допомогою генної інже­нерії та задаватися питанням: чи є вона саме тим засобом, що дозволить у майбутньому задо­вольняти потреби людей у продовольстві? Чи зможе сьогодні або в найближчому майбутньому наука створити сільськогоспо­дарські культури, що будуть стій­кими до посухи і шкідників та матимуть велику живильну цін­ність шляхом генетичних змін і впровадження тих або інших генів у ядра клітин продовольчих культур. На перший погляд, пози­тивна відповідь здається очевид­ною. Проте для цього необхід­ний, можливо, радикальний пе­регляд сформованих уявлень.

Вчені, що працюють у лабо­раторіях та займаються генною інженерією, висловлюються з різноманітним ступенем опти­мізму і відзначають ті важливі "прориви", що виправдовують їхній оптимізм.
Впровадження гена в ядро клітини з мстою створення ток­сичного середовища для комах, що харчуються листками і ко­ренями рослин, виявилося ус­пішним при проведенні обме­женого числа експериментів з бавовною і кукурудзою. Проте створення геном Bt токсичного середовища має й явно негатив­ний бік - вироблення у комах імунітету на токсин Bt у рос­линах. Стверджують, що як тільки у комах розвивається такого роду Імунітет, ми позбавляємося одно­го із найефективніших на сьогод­нішній день засобів біологічної боротьби з ними. Із виясненням зв'язку між генами і фотосинтезом стає зрозумілим механізм, що дозволяє 'включати' або "виклю­чати" гени.'відповідальні'за виз­рівання продовольчих культур, з'являються можливості ефек­тивнішого регулювання цього процесу за допомогою фотосин­тезу та збільшується термін збе­рігання продуктів.
Отриманий за допомогою генної інженерії rfoyzobium -мікроорганізм, що симбіотично фіксує азот у кореневій системі рослин - дозволить забезпечити ефективнішу фіксацію азоту в грунтах, що використовуються для вирощування сільськогоспо­дарських культур. Цс забезпечить азотне підживлення сільськогос­подарських культур у тих регі­онах світу, що у цей час не мають доступу до потрібних кількостей хімічних (азотних) добрив.
Проте обережніші в оцінках фахівці стверджують, що поши­рення такого організму в усьому світі завдасть безпрецедентної шкоди "нішам", наявним у при­родних і сільськогосподарських екосистемах.
Деякі країни, особливо про­мислово розвинені, починають приймати закони, що заборо­няють вирощування та збутотри-маних за допомогою генної інженерії сільгосіпіродуктів або продуктів харчування. Ця нега­тивна реакція суспільства зумов­лена тим, що невідомо, до яких наслідків призведуть в майбут­ньому генетично змінені білки, вуглеводи і жири, що містяться в нових культурах. Але як ми може­мо оцінювати цей ризик, коли збільшення світового вироб­ництва продовольства стає все необхіднішим, щоб через 50 років нагодувати на 5 млрд. лю­дей більше, а землі при цьому ста­ють все менш і менш плодючими?

Викладені в цій статті думки висловюлють лише том ку зору їх автора, а не офіційну політику або рішення Міністерства чи міністра сільського господарства США.

НЕБЕЗПЕКА ЗАХВОРЮВАНЬ У ПЕРІОДИ ПІСЛЯ ПОВЕНЕЙ
Рут А. Етцер, д-р медицини, д-р філософії, директор, Відділ епідеміології й оцінки ризику, Управління суспільної охорони здоров'я та досліджень, Служба безпеки і перевірки продовольства. Вашингтон, округ Колумбія.

Після повені завжди виникає небезпека для здоров'я людей. Наприклад, концентрація окисів вуглецю й інших хімічних речо­вин у повітрі помешкань може сягати таких концентрацій ток­сичних речовин, що негайно породжуватимуть проблеми зі здоров'ям. Якщо будинки, що по­страждали від повені, не будуть швидко очищені, можуть також виникнути згубні наслідки для здоров'я. Застояна вода та про­сочені водою будівельні матеріали, з яких споруджені бу­динки, створюють чудове середовище для розвитку цвілі. Нещодавно в Клівленді встановлено взаємозв'язок між деякими токсичними видами цвілі та по­тенційно летальною легеневою кровотечею у немовлят. У цій роботі наведений географічний аналіз 10 випадків легеневих кровотеч у немовлят, що мали місце в Огайо із 1993 року до грудня 1994 року. Після того, як з'ясувалося, що усі відомі при­чини легеневих кровотеч не стосуються вивчених випадків, з метою вивчення гіпотези було проведено спеціальне дослід­ження, відповідно до якого не­мовлята, що страждали легене­вими кровотечами, на відміну від здорових дітей того ж віку, як правило, жили в будинках, де  був Stacbybotrys atra (вид цвілі, що виробляє потужні ток­сини, відомі тим, що викликають кровотечу в шлунково-кишко­вому тракті тварин). Усі будинки, в яких жили немовлята, були об­стежені за допомогою відбору аерозольних проб, причому особлива увага приділялася Stacbybotrys atra. Проби повітря та поверхні бралися в тій кімнаті, де дитина проводила багато часу. За допомогою рідинної хрома­тографії високої роздільчої здатності проби були перевірені на наявність Trichothecene mycotoxhis.

Немовлята, що страждали лет ієною кровотечею, частіше, ніж контрольні немовлята, жили в будинках, де була токсикогенна S.atra. Вдихання спор цієї цвілі є одним із нових чинників ри­зику легеневих кровотеч у не­мовлят.
Для запобігання утворенню цвілі у місцях, що постраждали від повені потрібно оперативно очищати стіни та предмети за допомогою білильного вапна. Вологих предметів, що не можуть бути ретельно очищені і вису­шені, варто позбуватися, оскіль­ки вони залишаються джерелом росту цвілі. Якщо цвіль розрос­тається, варто діяти обережно, ос­кільки фактично можна збіль­шити кількість спор цвілі у по­вітрі, якщо спробувати провести загальне чищення вдома, не звер­таючись за порадою до фахівця.

Ця проблема стала відомою недавно, і вона торкається не­мовлят в усіх районах світу, що страждають від повеней.

ЗАХВОРЮВАННЯ, СПРИЧИНЕНІ ТРИВАЛИМ ВПЛИВОМ ДРІБНИХ КІЛЬКОСТЕЙ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН
Артур Е. Броер, д-р медицини, директор, відділення ревматології, медичний департамент, Монмаутський медичний центр, Лонг Бранч, Нью-Джерсі

Протягом останніх 30 років медики різних профілів стали свідками появи численних син­дромів епідемічного характеру, що мають і невстановлене поход­ження і котрим найчастіше важко дати чітке визначення, адже вони не вписуються в класичні катего­рії хвороб, описаних у медичних підручниках. Типовими прикла­дами таких явищ є фіброміалгія, "синдром хронічної втоми та хворого будинку", а також враз­ливість до різноманітних хіміч­них речовин. Ці синдроми давно привертають увагу представників традиційної алопатії, що нама­гаються встановити їх причини і знайти ефективні методи ліку­вання. Це призвело до появи цілої "армії медиків-практиків, що застосовують альтернативні методи, вбачаючи причину ви­никнення таких синдромів в існу­ванні універсальних механізмів екологічного забруднення.

На жаль, такі концепції страж­дають тими ж хибами, що і кон­цепції впливу токсинів, опи­раючись на твердження, що в окремих людей повинні прояв­лятися захворювання, викликані впливом шкідливих для здоров'я речовин. У межах неповних баз даних і традиційних знань, зас­нованих на спостереженнях, не враховуються основні біохімічні явища шкірної абсорбції та клі­тинної біоінтеграції, що, ймо­вірно, має місце тоді, коли мова йде про тривалий вплив дрібних кількостей хімічних речовин. Застосування цієї помилкової методології спричинено відсут­ністю точних даних про хронологічний розвиток кожної симптоми або ознаки у відповідних індивідів.

ААналітичні дані, отримані у результаті обстеження пацієнток, яким були вживлені силоксанові імплаити та після 25 років спос­тереження за людьми, що про­тягом цього часу випробовували на собі вплив низьких рівнів трихлоретилену, яким була за­ражена побутова вода у м. Саут Таскон, Арізона (1956-1981), з усією очевидністю показали, що ці "сценарії" хімічного отруєння можуть породжувати нові незлоякісні захворювання, що про­тягом десятиліть розвиваються так само як і захворювання, вик­ликані разовою великою дозою відповідної хімічної речовини. Ці висновки спростовують дані, засновані на зовнішніх порівняннях, що наводяться у доступній нині медичній літературі відповідного профілю. Вони також не підтверджують думку про те, що біологічно можлива "гранична" концентрація дріб­них кількостей хімічних речовин набагато вища за ту, що може бути при тривалому їх впливі.
Результати наших спостережень також свідчать про три­валі періоди латентного роз­витку- симптомів, при яких за­хворювання прогресує навіть після припинення впливу ток­сичних речовин. Додаткові клі­нічні спостереження неминуче призведуть до розробки належ­них критеріїв діагностики, що, у свою чергу, дозволить вирішити проблеми, породжувані непос­тійністю клінічних обстежень, припиненням надавання медич­ної допомоги, а також надмір­ною надією на помилкові при­пущення. Позитивні наслідки у плані переоцінки ставлення до розладів, що мають незрозуміле походження, очевидні.

БОРОТЬБА ІЗ ЗАБРУДНЕННЯМ ДОВКІЛЛЯ ТОКСИНАМИ
Рональд Л. Хоффман, д-р медицини, директор, Центр Хоффмана. м. Нью-Йорк

Токсичність навколишнього середовища є новою надзви­чайно серйозною проблемою. За останні півстоліття ми "дода­ли" у довкілля нашої планети 60000 штучних хімічних речо­вин. Щорічно понад 150 мли. тонн токсичних відходів ски­дається в океани і ріки Північної та Південної Америки. Вчені припускають, що забруднення води послабило відпірність меш­канців морського середовища, даючи можливість вірусам за­кріплюватися в організмах тва­рин і цілком руйнувати їх імунну систему. Через це морські тва­рини стають жертвами незлі­ченної кількості хвороб. Було встановлено, що в організмі мертвих дельфінів вміст ток­сичних поліхлордифенілів у п'ятдесят разів перевищує допустимий рівень. Ми також бачимо згубні наслідки забруднення дов­кілля для наступних поколінь тварин: шкаралупа пташиних яєць настільки тонка, що їх можна лег­ко розчавити; у дорослих кроко­дилів спостерігається недороз­виток репродуктивних органів.
Зараз ми знаходимося на но­вому етапі забруднення навко­лишнього середовища, коли вже можемо спостерігати серйозні його наслідки для здоров'я самих людей. У результаті впливу шкід­ливих речовин у США щодня вмирає в середньому чотири особи. Через вроджені дефекти щорічно помирає понад вісім тисяч немовлят. Від раку щороку гине майже півмільйона амери­канців, і вчені припускають, що одним із важливих факторів цього є забруднення довкілля. До того часу, коли отруєння токси­нами призведе до раку або врод­жених дефектів, воно може про­являтися у незрозумілих симп­томах втоми і нездужання, що їх важко віднести до якоїсь відомої категорії і дати назву. Якщо, про­кинувшись, ви почуваєте стра­хітливу втому або страждаєте від головного болю, алергій, деп­ресії та хронічних розладів ди­хальних шляхів, то, можливо, ви випробовуєте на собі вплив ток­синів, що потрапили у ваш ор­ганізм із повітря або води. У цій роботі висвітлюються деякі відкриті останнім часом симп­томи, що свідчать про надмірно високий вміст токсинів в ор­ганізмі.

to next section

[Ukrainian]  [English]  [Russian]