Change to Ukrainian interface versionChange to English interface versionChange to Russian interface versionHome pageClear last query resultsHelp page
Search for specific termsBrowse by subject categoryBrowse alphabetical list of titlesBrowse by organizationBrowse special topic issues

close this bookМолоді під силу домагатися змін (WIT; 2001; 12 сторiнок)
 

Молоді під силу домагатися змін

У цьому номері Світового екологічного журналу опублікована друга частина ма­теріалів, поданих на дев'ятій Міжнародній конференції ВІТ із проблем здоро­в'я і навколишнього середовища: глобальні партнери в пошуках глобальних рі­шень, що була присвячена темі "Рішення для нового тисячоліття". У цьому но­мері особливе місце займають думки самої молоді проте, що можна зробити для рішення глобальних проблем. ВІТ розуміє, що, хоча багато молодих людей активно працюють над тим. щоб домогтися реальних змін на краще, багато ін­ших занепокоєних юнаків і дівчат усе ще не почали ніяких практичних кро­ків у цьому напрямку. Мільйони молодих, освічених людей ведуть цілком при­ємне життя і поки не виявляють інтересу до глобальних проблем. Мета цієї ру­брики — показати, що для нашої "глобальної общини" важливо почути голос кожної молодої людини. Кожна молода людина, чиї власні базові потреби за­доволені, може — і повинна - внести свою часту.

Толерантність, цілеспрямованість і відповідальність
Виступ Джеймса ван дер Біка (популярного актора аме­риканського молодіжного кіно і телебачення) на дев'я­тій Міжнародній конферен­ції ВІТ із проблем здоров'я і навколишнього середови­ща: 'Глобальні партнери в пошуках глобальних рі­шень', що була присвячена темі 'Рішення для нового ти­сячоліття", 2000 року.

Дивлячись у програм­ку Конференції, ви на­певно зауважили, що на відміну від інших учасників, моє ім'я надруковане без наукових звань і почесних титулів. Це тому, що я вилетів із коледжу, так і не закінчивши його. Провчившись два роки в Універси­теті Дрю, де я спеціалізувався з англійської мови і соціології, я влаштувався на ро­боту в місті Уілмінггон, штат Північна Кароліна. Виріс я в маленькому містечку в штаті Коннектикут, де я мріяв про кар'єру професійного бейсболіста або... фізіо­терапевта...

Що ж привело мене сюди? Так, до речі, робота, заради якої я так нерозваж­ливо кинув свій коледж, була на телебаченні. Із 156 передач, показаних у то­му році, та, у якій я брав участь, зайняла за популярністю в глядачів 121 місце. Знову, хтось може здивуватися, що ж я роблю в цьому залі. Я з'явився тут, у штаб-квартирі ООН, по одній простій причині: у тому ж році інша моя передача "Доусон-крик" зайняла перше місце за популярністю серед підлітків, а вже через півроку почалася моя кар'єра в кіно. Отже, сьогодні "Доусон-крик" крутять по телебаченню по усьому світі, і мене запросили виступити в ООН. Таким чином, оскільки мій квиток на цю конференцію купили, по суті, американські підлітки, цілком нормально, що я репрезентую їх тут, щоб поділитися тим убогим набором мудрих думок, що осіли в моїй голові за 23 роки перебування на нашій планеті.

По-перше, хочу сказати, що мені цікаво бути людиною мого покоління, і я вважаю своєю уда­чею те, що я молодий саме в даний історичний момент. Звичайне цокання годинника змусило усіх оглянутися па минуле тисячоліття з ясністю, що дає тільки ретроспективний погляд, і вдивити­ся в наступне тисячоліття у всеозброєнні накопи­чених знань, із рішучістю і надією. Горезвісна проблема перекодування комп'ютерів перед 2000 роком виявилася смішною, і мої ровесники в Нью-Йорку змогли відсвяткувати Новий рік практично без перешкод із боку терористів. Приклад, гідний наслідуванню...

Моє покоління мас кращу освіту, ніж будь-яке до нього. З молоком матері ми всмоктали інтерес до технологій, що неминуче принесуть зміни, розширять доступ до інформації і — завдяки Інтернету — підвищать моральний рівень поколін­ня, не обдуреного пропагандою війни. Настав наш час, і наші можливості безмежні. Втім, будь-який вчитель або батько скаже вам з усією від­повідальністю - перш за все відповідальність пе­ред собою, і це для загального блага.

У квітні минулого року Америка з жахом дізна­лася про те, що в Колорадо двоє озброєних підліт­ків влаштували в шкільній їдальні розстріл своїх однокласників, до якого вони готувалися більше року. Усі знизували плечима і задавалися питан­ням: чому це стало можливим? Що могло стати причиною настільки безглуздої трагедії? І засо­би масової інформації у відповідь навантажили нас цілими дисертаціями про "суспільство наси­льства ", замішане на жорстоких піснях, фільмах, відеоіграх. Уся ця моторошна історія — аж до то­го, чому вбивці вдягнули довгополі плащі, — була пояснена об'єктивними психологічними причи­нами.

Звичайно, за це мас-медіа й одержує свої гро­ші, проте за ходом справи, в суспільну свідомість проникнули дві помилкові думки: трагедія в Коламбінський школі — це симп­том якоїсь суспільної вади. Самі вбивці невинні.
Це, звісно ж, не так. Два хлопці, що натис­кали на курки, прекра­сно розуміли, що вони роблять. Вони самі стали на цей шлях, і прощення їм немає.

Двох боягузливих егоїстів навряд чи мо­жна вважати характе­рними представника­ми свого покоління.

Характерні риси мого покоління про­явилися відразу після цієї трагедії. Вона згур­тувала громадськість, школярі сміливо діли­лися своїми думками, а по школах всієї Аме­рики прокотилася хвиля обурення, спів­чуття і співпереживання. От що характерно для покоління, до якого я з гордістю себе зараховую. Отже, яких пасток нам потрібно уникати? Я не можу не пригадати вислову англійського істори­ка Арнольда Тойнбі про те, що "необхідність — мати винахідливості". Якщо це так, то що вийде з юнака, що не прагне ні до чого?

Впевнений, що усі тут знають, хто такий сер Поль Маккарті. Він — колишній член групи "Біттлз", один із найзнаменитіших рок-музикантів у світі. Хто знає, чи став би він сером, якби його батько купив йому зручну дорогу гітару і змушу­вав тренуватися перед кожним уроком — по вів­торках у 16.00?

Історія попереднього тисячоліття в багатьох випадках підтверджує справедливість теорії Той­нбі. Людину, що винайшла першу придатну для практичних цілей електричну лампочку і що во­лодіє найбільшою кількістю патентів, вигнали з початкової школи, а колеги по роботі називали його божевільним. Теорію відносності придумав дрібний службовець патентного бюро.,. Рабство в Америці скасував хлопчисько з Кентукі, що виріс у дерев'яному будиночку і зіпсував зір читанням тих декількох книг, що йому вдавалося роздобути, при світлі свічки.

От що я маю на увазі. Нам поталанило — у нас є можливості. Але потрібно не довести до того, щоб ці можливості залишилися нереалізованими через брак дисципліни, цілеспрямованості і від­даності ідеалам. Нічого не відбувається саме по собі. Давайте читати газети, дивитися новини,
відчиняти старі книги, знаходити знаючих людей і прислухатися до їхніх слів. Уявіть собі, яких ви­сот ми зможемо досягти, якщо ми будемо спира­тися на досягнення геніїв із попередніх поколінь. Давайте мислити критично. Як я вже говорив, засоби масової інформації змусили нас серйозно задуматися про нове тисячоліття. Є одна нитка, що проходить через заплутані лабіринти століть минулого тисячоліття — це готовність деяких лю­дей у визначені моменти піти проти усталених норм і спробувати їх змінити. Так народжували­ся винаходи, нові теорії, книги, промови, угоди, подорожі, п'єси — і, образно кажучи, щоб домог­тися цього людина повинна перебороти в собі спокусу "сісти на задню парту".

Ми повинні не тільки бути толерантними сто­совно людей іншої раси, національності, сексуа­льної орієнтації і віросповідання — потрібно ра­діти з того, що ми всі такі різні. Одночасно по­трібно бути абсолютно нетерпимими до ненави­сті і гноблення. Потрібно шанувати старших, прислухатися до їхніх слів, цінувати їхній досвід і переймати в них усе, що можна. І протестувати проти усього, що ми вважаємо несправедливим, тому що наше життя — у наших руках.

Кожний індивідуум спроможний дати світові багато корисного — і стільки ж шкідливого. Да­вайте ж діяти, керуючись знаннями і любов'ю, па­м'ятаючи, що шляхи, які ми обираємо, впливають і на долі інших людей. Толерантність, цілеспря­мованість і відповідальність. Якщо ми навчимо­ся балансувати між цими трьома стовпами, коли-небудь ми зможемо бути прикладом для наших власних дітей.

Авангардна роль науки
Д-р Л. Люіс, департамент вивчення моря, університет штату Джорджія, США

Роль науки в захисті навколишнього середовища була в стислому виді відбита в двадцятьох семи принципах, викладених на Конференції ООН з проблем довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. До них був доданий "принцип обережно­сті", згідно з яким іноді потрібно приймати конкре­тні заходи, не витрачаючи час на всебічний розгляд їх можливих наслідків, якщо доцільність таких захо­дів є для суспільства очевидною.
У США в цілому вважється, що цей принцип дозволяє мінімізувати ризик для здоров'я населен­ня і навколишнього середовища, внаслідок чого він проводиться в життя в рамках національної полі­тики. Серед прикладів регулювання, затверджено­го без згоди з боку більшості вчених, можна назва­ти заходи для подальшого зменшення викидів в ат­мосферу речовин, що знищують озон, твердих ча­сток і виключення деяких побічних продуктів хло­рування із хімічного складу питної води.

Нові факти свідчать про те, що природоохоронні заходи, прийняті без солідного наукового обгрун­тування, можуть породжувати нові проблеми і небезпеки. Так, нещодавно почала зростати стур­бованість можливими наслідками забруднення підземних вод додатком до бензину МТБЕ (МТВЕ), схваленого на початку 1990-х років із метою очи­щення продуктів згоряння бензину. Цей додаток можливо є канцерогенною речовиною, контакт із якою може викликати непередбачені наслідки для людей і тварин.

Аналогічно, хлорфторвуглець (ХФВ) був заміне­ний окисленими галоідметанами, контакт із якими може мати невідомі наслідки для людей, тварин і ро­слин. Ці хімічні речовини вступають у реакцію з за­лишками води в холодильниках, створюючи сильні кислоти. Через корозію згодом з охолоджувальних систем може починатися відплив в атмосферу газів, екологічний вплив яких поки не вивчено.

Ще одною важливою зміною в останньому де­сятилітті став відхід від практики скидання муні­ципальних відходів в океан і перехід до наземних видів застосування каналізаційних мас, головним чином у сільському господарстві. При цьому не був адекватно оцінений ризик для населення, осо­бливо осіб із придушеним імунітетом, пов'язані з впливом низьких рівнів патогенних речовин. Ви­падки захворювання і — у двох випадках у США — смерті людей, пов'язані із застосуванням каналізаційних мас у сільському господарстві, до­зволяють припустити наявність непередбаченою ризику. Моє власне розслідування деяких випа­дків показало, що подразні гази, яки виділяють ка­налізаційні маси, утому числі триметіламін і амі­ак, можуть сприяти зараженню людей і тварин інфекційними захворюваннями.

Недостатня увага до науки може також призводи­ти до втрати можливостей для розробки нових мето­дів зменшення впливу забруднення довкілля. Так, фа­рмацевтична промисловість застосовує нові досяг­нення в галузі хиральної хімії для виробництва ліків із меншою кількістю побічних ефектів. Такий самий підхід може застосовуватися для виробництва чис­ленних виробів — від пестицидів до пластмас — із метою домогтися того, щоб після попадання в атмос­феру, фунт і воду забруднюючі речовини завдавали меншого збитку для здоров'я населення і навколиш­нього середовища.

Дійсно, немає необхідності усувати всі елементи невпевненості, перед тим, як приймати заходи, на­цілені на зменшення забруднення й інших форм екологічної деградації. Проте, якщо ми не зможемо підняти роль науки в справі охорони навколишньо­го середовища, у кінцевому результаті ми збільши­мо існуючі екологічні проблеми, створимо серйозні нові проблеми і пройдемо повз чудову нагоду змен­шити загальні наслідки впливу людини на довкілля.

Література: 1. Lewis, D.L Sludge and low levels of pathogens. Biosolids Management in the 21st Century. National Science Foundation Workshop. April 10-11, 2000. College Park, Mary­land; 2. Lewis, D.L., et al. 1999. Influence of environmental changes on degradation of chiral pollutans in solis. Nature: 401:898-901; 3. Lewis, D.L. 1996. EPA Science: Casualty of election politics. Nature. 381:731-732.

Небезпека для дітей забруднення повітря в містах: загальний показник здоров'я довкілля
Д-р Девра Девіс, професор Університету Карнегі-Мелона, Пітсбург, шт. Пенсільванія, США

Ця доповідь завершує собою дослідження, уперше подане на Щорічній нараді Американсь­кої асоціації сприяння науці в Анахаймі, шт. Ка­ліфорнія, у січні 1999 року і присвячена небезпе­ці, якій піддаються діти в результаті забруднення атмосферного повітря в містах. На першому етапі дослідження було вивчене становище з трьома речовинами, що забруднюють повітря, — "усі зважені частки" (УЗЧ), двоокис сірки (S00) і двоокис азоту (NO2) — у 207 містах із населен­ням понад 1 млн. осіб у 53 країнах. У найновішо­му дослідженні, результати якого відбиті в цій доповіді, основна увага приділяється містам із населенням понад 9 млн. осіб. Для надання дире­ктивним органам допомоги у виявленні пріори­тетних галузей, що потребують негайного втру­чання, ми подаємо дві окремі аналітичні розроб­ки:

1. Міста з населенням понад 9 млн. осіб — ме-гаполіси — розподілені відповідно до їхнього рейтингу, що відбиває середньорічні рівні вище­згаданих трьох різноманітних забруднюючих ре­човин;

2. Мегаполіси, у яких найбільша кількість ді­тей зтикається з найвищим рівнем ризику в ре­зультаті контакту з усіма трьома вищезгаданими забруднюючими речовинами.

Згідно з певними авторитетними досліджен­нями, ті ж види діяльності, що сприяють місцево­му і регіональному забрудненню повітря, загро­жують усій планеті кліматичними і погодними змінами. Тому кліматологічна політика також є сферою, у якій можна працювати над зменшен­ням медичного ризику у результаті забруднення. Зусилля для заохочення енергоефективності і зменшенню атмосферного забруднення допомо­жуть захистити здоров'я мільйонів дітей сьогодні і знизити рівень парникових газів завтра й у більш довгостроковій перспективі. Крім того, у цій доповіді розглядається необхідність комплексного і точного спостереження за якістю пові­тря і інформаційного менеджменту з метою про­ведення успішних коректувальних заходів.

Ініціатива Всесвітньої організації охорони здоров'я (В003) щодо відмови від паління тютюну і Рамкова конвенція 2003 року
Кларенс Пірсон, старший технічний співро­бітник Ініціативи ВООЗ, Президент Націона­льного центру медичної освіти

Тютюнові вироби тепер є найзагрозливішою отрутою для людства. Щорічно від хвороб, пов'яза­них із вживанням тютюну, вмирає більше людей, ніж від бактерій або вірусів. У країнах, що розви­ваються, кількість смертей від хвороб, пов'язаних із тютюном, збільшується в геометричній прогре­сії і незабаром перевищить число осіб, що вмира­ють від цих хвороб у більш багатих країнах. Про­блема звикання до тютюну відноситься до проблем охорони здоров'я дітей, оскільки 90 процентів осіб у більшості розвинутих країн починають палити до виповнення 18 років. У країнах, що розвиваються, деякі починають палити вже з шести років. Тютю­нові компанії продовжують рекламувати свою шкі­дливу продукцію серед дітей (особливо в країнах, що розвиваються), прямим і непрямим чином, на­приклад під час спортивних змагань. Світове спів­товариство визнало свою стурбованість у відно­шенні рекламування тютюнових виробів у Конве­нції про права дитини. Ця Конвенція зобов'язує країни запобігати заздалегідь випадкам поширен­ня серед дітей помилкової інформації про такі ві­домі шкідливі речовини, що містяться в тютюнових виробах.

В даний час в ООН ведуться консультації щодо тань політики і стратегії здійснення ініціативи ВООЗ щодо відмови від споживання тютюнових виробів для визначення того, чи можуть заплановані заходи послужити основою плану з конкретними цілями і результатами, під який можна буде за­безпечити фінансування. Для цього нещодавно був сформований комітет у складі представників Організації Об'єднаних Націй, урядів і неурядо­вих організацій (ВООЗ, ЮНІСЕФ, Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк, центри контролю і профілактики захворювань у Сполучених Штатах Америки, Рада Всесвітньої медичної асоціації, Національний центр за відмову від споживання тю­тюнових виробів дітьми}. Для програм діяльності тривалістю один рік рекомендовано такі заходи:

а)  юридичні і законодавчі питання: сприяння поширенню і використанню у світі знань і найкращої практики у відношенні застосування ефективного за­конодавства і позитивних результатів проведених у Сполучених Штатах Америки й інших країнах судо­вих процесів Із метою посилення контролю за тютю­новими виробами. Необхідний критичний аналіз для визначення того, у яких випадках існує найбільша мо­жливість того, що судовий процес принесе конкретні результати і дозволить встановити контроль за спожи­ванням тютюнових виробів серед молоді.

б) стимули в галузі охорони здоров'я: до стимулів в галузі охорони здоров'я відносяться податки на тю­тюнову продукцію; одержувані прибутки використо­вуються для поліпшення системи охорони здоров'я, зокрема для фінансування реклами проти вжитку тютюнових виробів. Використання податків із метою охорони здоров'я може принести реальні результа­ти, оскільки держава одержує більший обсяг коштів, а люди відмовляються від паління. У деяких країнах більш 10 процентів прибутків держави формується за рахунок таких податків. Необхідно також сприя­ти країнам у їхніх зусиллях по визначенню своїх вла­сних стимулів, що можуть включати такі фінансові механізми, як винагороди за скорочення чисельності підлітків, що палять. Як показала практика, підви­щення податків на сигарети є ефективним засобом скорочення паління, особливо серед молоді;

с) засоби масової інформації/система освіти: основна увага повинна приділятися визначенню найкращих шляхів притягнення підлітків до роз­робки реклами проти тютюнових виробів. Залу­чення підлітків у такі проекти буде мати додаткову цінність, оскільки учасники таких проектів вчать­ся краще висловлювати свої думки.

Вимірні і реально досяжні результати:

1. Підвищення спроможності системи охорони здоров'я країни послабляти наслідки споживання тютюнових виробів на основі міжсекторальнкх стратегій.

2. Підвищення рівня поінформованості і знань про шкоду паління для здоров'я.

Приклади показників ефективності процесу:

1. Визначення країн, що мають правову систему, яка дозволяє приймати відповідні юридичні заходи.

2. Надання урядам інформації про можливість оподатковування тютюнових виробів для стимулю­вання скорочення споживання тютюнових виробів,

3. Розширення участі молоді в пропагандистсь­ких програмах, націлених на боротьбу проти вжит­ку тютюнових виробів, і визначення того, чи є цей підхід успішним,

4. Визначення оптимальних методологій розробки ефективних програм попередження споживання тю­тюнових виробів при участі молоді в якості активних партнерів у цьому процесі.

5. Посилення потенціалу країн для розробки ефективних програм попередження вживання тютю­нових виробів за участю молоді в якості активних партнерів у цьому процесі.

Фінансування по лінії ООН на даний момент У вересні 1998 року ООН виділила 2,8 млн. дол. США на спільний проект ВООЗ/ЮНІСЕФ "Створен­ня спілок і розробка заходів для формування поколін­ня дітей і молоді, що не вживає тютюнові вироби"; у травні 1999 року ООН виділила 1,5 млн. дол. США на проект засобів масової інформації "Тютюнові вироби вбивають — не дайте себе обдурити, ініціатива засо­бів масової інформації з метою створення світу, віль­ного від тютюнових виробів".

В даний час під керівництвом ВООЗ ведеться роз­робка Міжнародної рамкової конвенції щодо бороть­би проти тютюну, текст якої повинен бути готовий для підписання всіма державами-учасниками не пі­зніше 2003 року. У цьому першому багатосторонньо­му договорі, що регулює контроль над тютюном на глобальному рівні, будуть відбиті такі теми, як рекла­ма і маркетинг тютюнових виробів, диверсифікація сільського господарства, контрабанда, розміри акци­зних податків, лікування від тютюнової залежності і створення районів, вільних від паління.

Вперше за 51-літню історію ВООЗ її держави-члени ведуть переговори з метою прийняття кон­венції, що матиме обов'язкову юридичну силу. У травні 1999 року Всесвітня асамблея охорони здо-:    ров'я, у склад якої входить 191 держава-член, одно-,   голосно прийняла резолюцію про початок роботи над проектом цього епохального документа.

Врятуємо наших дітей від паління: особистий підхід
Марі де Періс, старший віце-президент
Газета "Нью-Йорк дейлі ньюс"

Сьогодні у світі нараховується біля 1,1 млрд. людей, що палять, а від наслідків паління щорічно вмирає більш 10 млн. осіб. Передбачається, що до кінця 2001 року кількість тих, хто палить, зросте до понад 1,8 млрд
Як правило, люди починають курити в молодості. У країнах із високим прибутком вісім із десятьох починають палити з підліткового віку. Щодня у світі починають курити 68 — 84 тис. молодих людей, що ризикують набути залежності від нікотину.

Паління пов'язане з численними медичними на­слідками. Швидке звикання до нікотину — науко­во доведений факт, що часто недооцінюють курці. Дослідження серед старшокласників у СЩА вказу­ють на те, що менше 2 із 5 курців, які думали, що вони кинуть курити в найближчі 5 років, дійсно від­мовляються від паління. Сім із десятьох дорослих курців у країнах із високим прибутком говорять, що вони каються в тому, що почали курити, і хоті­ли б кинути. Кинути палити важко, і рідко кому це вдасться. 98 відсотків осіб, що намагалися кинути палити без допомоги спеціальної програми, знову закурюють протягом першого ж року.

Небезпека передчасної смерті є винятково високою для курців, і половина хронічних курців зрештою помре через тютюн. Паління призводить до смертельних захворювань і хвороб, що призво­дять до інвалідності, включаючи рак легенів і інших органів і хвороби серцево-судинної і дихальної сис­тем.

Тютюнові компанії розглядають жінок і молодь як потенційний ринок для збільшення збуту своєї продукції. У США тютюнову промисловість зобов'язали за законом підтримувати кампанії для профі­лактики паління серед молоді. По всій країні виста­влені рекламні щити, а у всіх друкарських виданнях поміщаються спеціальні вставки, у яких у доступній формі пояснюється, що паління вийшло з моди, що тютюн вбиває і що підліткам не варто починати ку­рити, Яка ж ефективність цих засобів?
У загальнонаціональних і місцевих досліджен­нях у ряді країн був проведений аналіз ефективності "негативної" пропаганди відмови від палін­ня. У цілому встановлена чітка закономірність між збільшенням кількості засобів наочної агіта­ції і загальним зменшенням споживання тютюну вданому районі або країні.

Роль захисту навколишнього середовища в боротьбі з легеневими захворюваннями в країнах, що розвиваються, у новому тисячолітті
Вільям Ром, лікар, викладач, загальна й екологічна медицина, медичний факультет, Нью-Йоркський університет

Як і очікувалося, у 2000 році тютюн став причи­ною більшої кількості випадків передчасної смер­ті й інвалідності, ніж будь-яке захворювання. Приблизно 45 відсотків чоловіків і 15 відсотків жі­нок у світі курять. 85 відсотків випадків раку ле­гень із відомою етнологією складають історії хвороби, пов'язані з палінням. Канцерогени, що міс­тяться в тютюні, викликають мутацію ДНК, а ніко­тин — дегенерацію еластичних тканин (еластоз). Побічні наслідки вдихання тютюнового диму включають пареихиматозну руйнацію легеневої тканини, що веде до хронічних обструктивних за­хворювань легенів (ХОЗЛ).

Забруднення повітря в містах від автомобільних вихлопів і продуктів згоряння палива на ТЕС збі­льшує ХОЗЛ. Якщо в 1990 році ХОЗЛ займали 12 місце серед усіх захворювань, то в 2020 вони вий­дуть на 5 місце. На селі основною проблемою є за­бруднення повітря в житлових помешканнях, у ко­трих їжа як правило готується на біомасі. Резуль­тат - антракосилікоз (силікоантракоз).

Другою за поширеністю причиною захворюва­ності й інвалідності в 2020 році буде глибока депре­сія. Для того, щоб розслаблюватися на лоні приро­ди, людям потрібні будуть ліси і парки, і їхнє збері­гання повинно бути одним з найважливіших за­вдань людства в прийдешні роки. До 2020 року вся "дика" природа зникне, якщо вже сьогодні такі ра­йони не будуть оголошені заповідними. Охорона на­вколишнього середовища безпосередньо пов'язана з боротьбою з такими проблемами, як забруднення повітря і ХОЗЛ.

[Ukrainian]  [English]  [Russian]