Change to Ukrainian interface versionChange to English interface versionChange to Russian interface versionHome pageClear last query resultsHelp page
Search for specific termsBrowse by subject categoryBrowse alphabetical list of titlesBrowse by organizationBrowse special topic issues

close this bookНасолоджуючись дивом природи (UNESCO; 51 сторiнок)
View the documentПоступове вивчання
View the documentПРИРОДНИЙ ПЕРЕХІД ВИВЧЕННЯ
View the documentДЕТАЛЬНІШЕ РОЗГЛЯНЕМО ПОСТУПОВЕ ВИВЧЕННЯ ТА З’ЯСУЙМО, ЯКІ ТИПИ ЗАНЯТЬ НАЙБІЛЬШ ПРИДАТНІ ДЛЯ КОЖНОГО ЕТАПУ
View the documentВИСНОВКИ
View the documentСЕЛИЩЕ
View the documentЗВУКИ НА КАРТІ
View the documentПРОГУЛЯНКА БОСОНІЖ
View the documentСКЕРУВАННЯ УЯВИ
View the documentУЯВІТЬ СЕБЕ ДЕРЕВОМ
View the documentФОТОАПАРАТ
View the documentЖИВА ІСТОРІЯ
 

Насолоджуючись дивом природи


Пізнання серцем

OДНОГО чудового дня, коли у блакитному небі пропливали пухнасті хмари, я повів групу дітей до лісу. Щойно закінчилась гроза, і промені сонця, шо пробивались з-поміж хмар яскраво освітлювали ліс, вдихаючи життя у все навколо. Де – не- де ми помічали тварин і здавалось, що навіть вони насолоджуються тією життєдайною силою, якою наповнився ліс після бурі.

Група здається була завеликою (37 дітей), щоб її учасники могли глибоко відчути і сприйняти природу. Але чари височезних дерев, осяяних сонцем, і луг, всипаний квітами, нікого не залишили байдужим. Діти мимоволі розійшлись у різні боки і маленькими групками заходили в глиб лісу. Кожна команда малих дослідників безупину робила якісь відкриття. Я ледве встигав реагувати на постійні звертання дітей, їх запитання та захоплені вигуки.

Ця післяобідня пора закарбувалась у моїй пам’яті особливим задоволенням від глибокої єдності з природою, яку ми передавали одне одному. Коли нам, як наставникам, вдається створити атмосферу „дотику” до довкілля і безпосереднього сприйняття, то можемо побачити як незбагненним чином природа здатна вплинути на людські життя.

Зокрема, під час цього походу я помітив, що така зміна відбулась із Ярком, одним з наймолодших хлопців. Удома Ярко любив полювати. Він часто стріляв в співочих птахів, розглядаючи їх лише, як цікаві рухомі цілі. Ярко просто не усвідомлював, що птахи були живими істотами, і, звичайно, не знав, що знищення співочих птахів є супроти закону.

Наприкінці нашої мандрівки я попросив дітей лягти на спину і поглянути вгору, на розлогі гілки величезного дуба. Коли ми захоплено дивились на дерево, під таким незвичним кутом зору, почулось цвірінькання зграйки довгохвостих синичок - невеликих барвистих пташок, - яке долинало з сусідніх дерев. Я вже навчив дітей, як можна легко, але ефективно приманювати пташок (див. Принаджування птахів), і ми відразу скористались нашими навичками.

Синички та інші дрібні співочі пташки охоче реагують на клич так трапилось і цього разу. Зграйка, яка налічувала біля двадцяти п’яти синичок, весь час наближалась, аж доки, пурхаючи з гілки на гілку, пташки не опинились на відстані лише одного-двох метрів над нами. Цвірінькання синичок і звуки приманки привабили інших птахів неподалік. У кроні дуба над нами пурхали гаїчки, повзики і кропив’янки.

На наше приманювання відгукнулось понад п’ятдесят пташок, а захоплені діти захотіли дізнатись, як вони всі називаються. Коли ж з’явилась пташка більшого розміру строкатого жовто-чорного забарвлення, я пояснив: “Це - іволга! Вона прилітає до нас із Середземномор’я, щоб виростити тут свою малечу”. Більшість інших пташок теж досить довго перебували біля нас, отже я мав нагоду розповісти про них деякі цікаві речі.

Спостерігаючи зблизька, діти помітили, що кожна пташка поводиться по іншому. До кінця дня діти виявляли жвавий інтерес до птахів. Навіть Ярко був глибоко зворушений тим, що він дізнався. Коли ми помічали нову пташку, він один з перших розпитував про її назву і звички. Його ставлення до птахів докорінно змінилось. Ярко почав цінувати їх, як представників близьких до нас форм життя.

Славетний ботанік Ліберті Гайд Бейлі, який на початку цього століття започаткував природодослідницький рух, стверджував: “Найвищим результатом освіти є чуйне ставлення до життя”. Якщо ми прагнемо з повагою ставитись до життя, треба починати з його сприйняття, що поглиблює взаємовідчуття і любов до всього живого. Коли ми починаємо відчувати, що життя пов’язує нас з навколишніми істотами, наші дії стають гармонійнішими, ненапруженими і природними. Ми прагнемо турбуватись про потреби і добробут всіх живих істот. Визначний японський прородоохоронець Танака Шозо вважав: “Турбота про річку залежить не від самої річки, а від серця людини”.

Однак іноді недостатньо лише перебувати на природі. Мій товариш переконався у цьому, коли вирушив з восьмірічним сином у гірський похід. Вони мандрували протягом кількох годин, аж раптом потрапили у місце, де перед ними відкрився мальовничий краєвид з двома льодониковими долинами і кількома високогірними озерами.

Товариш згадує: “Цей довгий шлях варто було пройти лише задля самого краєвиду!” Він хотів поділитися з сином своїм захопленням гірським пейзажем, тому запропонував хлопчикові присісти біля нього і насолоджуватись побаченим. Але хлопчина, який під час походу бездумно бігав стежкою, хвильку посидів з татом, а потім підхопився і знову побіг стежкою догори. Мій товариш був у розпачі. Знаючи, що син втрачає чудову нагоду поспілкуватись з природою, тато відчув неспроможність передати свої почуття хлопчикові.

Якщо нам подобається природне середовище, ми прагнемо поділитись нашим захопленням з іншими. Тому хотілося б дізнатися, яким чином можна найкраще передати їм наш натхненний стан. Однак, як у випадку з моїм товаришем, це виявилось непростим завданням. Я теж зазнав випробувань, коли розпочинав свою педагогічну діяльність на природі. Найважчим було спрямування жвавої енергії дітей у належне русло, щоб я міг скеровувати їх діяльність під час сприйняття природи, надаючи йому глибинного, витонченого і сповненого радощів внутрішнього змісту.

Шляхом багаторічних спроб та помилок я розробив низку навчальних підходів, на які тепер опираюся у роботі. Може, Ви й самі вже використовували ці підходи? Можливо, Ви, як і я, теж інтуїтивно їх відчули, але інакше називаєте. У будь-якому випадку, завдяки цим методам Ваші уроки з вивчення природи можуть стати динамічнішими і глибоко натхненними. Коли я почав усвідомлювати ці підходи, то зумів осягати найвищі цілі у роботі з природничої освіти і роблю це з дивовижною постійністю.

Визначивши ці методи для себе і для інших, я виявив, що вони чудово доповнюють один одного, утворюючи гнучку систему. Я назвав їх «Поступовим вивченням», оскільки вони описують, як поступово і цілеспрямовано використовувати заняття із сприйняття природи. Поступове вивчення дозволяє Вам з’ясувати, як потрібно починати працю з учнями на початковому етапі, а потім розвивати їх бажання для участі в заняттях. Ви крок за кроком скеровуєте їх у щораз глибшому сприйнятті природи аж до іншого, сповненого радощами її усвідомлення і розуміння. Я гадаю, що через виняткову легкість та дієвість поступового вивчення Вам буде приємно його використовувати.

 

to next section

[Ukrainian]  [English]  [Russian]