Перейти в український iнтерфейс (версiю) / Change to Ukrainian interface versionПерейти в англiйський iнтерфейс (версiю) / Change to English interface versionПерейти в росiйський iнтерфейс (версiю) / Change to Russian interface versionПочаткова сторiнка / Home pageОчистити останнi запитуванi результати / Clear last query resultsДовiдкова сторiнка / Help page
Пошук спецiальних термiнiв / Search for specific termsПерегляд по тематичним категорiям / Browse by subject categoryПерегляд списку заголовкiв по алфавiту / Browse alphabetical list of titlesПерегляд по органiзацiям / Browse by organizationПерегляд спецiального тематичного видання / Browse special topic issues

Закрити книгу / close this bookТЕМА ВИПУСКУ: Витримки з виступів учасників VII Міжнародної конференції на тему "Здоров'я і навколишнє середовище: глобальне партнерство в пошуках глобальних рішень: наслідки екологічних катастроф для здоров'я людей" (WIT; 1999; 20 сторiнок)
Перегляд документу / View the documentЗростання захворюваності раком
Перегляд документу / View the document"Хвороба XX століття"
Перегляд документу / View the documentВИСНОВОК
 

ТЕМА ВИПУСКУ: Витримки з виступів учасників VII Міжнародної конференції на тему "Здоров'я і навколишнє середовище: глобальне партнерство в пошуках глобальних рішень: наслідки екологічних катастроф для здоров'я людей"

Травми і катастро­фи звичайно асоцію­ються у людей із жахом смерті та страждання­ми, викликаними яко­юсь екстраординар­ною подією, проте сприйняття поняття "бідування" як у різних народів, так і в різних індивідуумів різнома­нітне. Усі прекрасно знають, що будь-яке бідування, незалежно ви ступеня його важкості ставить піч загрозу здоров'я людей. Хоча одні наслідки страждань вияв­ляються негайно і є їх очевидним результатом, інші дають про себе знати далеко не відразу: найчасті­ше вони набувають характеру хронічних недуг, і лише пізніше вдається встановити, що саме вони є наслідками страждань. Якщо громадяни багатих держав страж­дають від спустошливих стихійих лих: недавньої повені на Міссісіпі і Рейні, землетрусу, що стався неподалік міста Лесісії в Італії, або снігової бурі, що охопила минулої зими Канаду, вони знають, що можуть розраховувати на мате­ріальну підтримку своїх урядів, що допоможуть їм відбудуватися, відремонтувати і своє житло або пере-їхати на нове місце. Звісно ж, допомога уряду полегшує страж­дання людей, а часто дозволяє й зменшити число потенційних жертв. Проте емоційний вплив страждань може призвести до вторинних психологічних травм - стану, характерного для більшості жертв - багатих чи бідних.

Антропогенні страж­дання, або ті, що зумов­лені помилками люди­ни, наприклад, катаст­рофи в Чорнобилі або Бхопалі, як правило, по­роджують у людей по­чуття гніву стосовно винних, а так само впев­неність у тому, що су­ворий контроль із боку людини може запобігти рецидивам подібних страждань. На відміну від випадків, коли мова йде про сти­хійне лихо, при антропогенних катастрофах, включаючи спри­чинену виснаженням озонового шару зміну глобального клімату, травма в людей буває викликана, зокрема, відчуттям, що страждань і втрат можна було б уникнути. У результаті ж стихійних лих хро­нічна психологічна травма людей найчастіше зумовлена усвідом­ленням того, що нічому не можна було запобігти і що вони не владні над своїм життям.

Всюди у світі бідні райони, як правило, є більш уразливими для страждань. Злидні є хронічним і "латентним" страждання м. У США, наприклад, спостерігалася тен­денція до спалювання і скидання токсичних відходів у найбідніших районах країни. Під час грома­дянської війни у Лівані, коли уряд був, по суті, фінансово неспро­можним, прибережна смуга стала "звалищем" для скидання найнебезпечніших відходів з усієї Європи.У бідніших державах із числа країн, що розвиваються, таких, як Бангладеш, де регулярно стаються повені сама лише кількість жертв породжує катастрофу. У Індії заб­руднені води Гашу є джерелом постійних соціально-екологічних проблем.

Якщо зосереджувати увагу на масштабах стихійного лиха, його типі або соціальній приналежності його жертв, слід зауважити, що вони повинні стані об'єктом ши­рокомасштабного дослідження, яке проводиться на основі твор­чого підходу. ВІТ провів дискусії щодо наслідків стихійних і антро­погенних страждань для здоров'я людини на VII Міжнародній кон­ференції на тему Здоров'я і нав­колишнє середовище глобальне партнерство в пошуках глобаль­них рішень". Конференція від­булася в Нью-Йорку 16-17 квітня 1998 року, і одним із її спонсорів виступила Народна Республіка Бангладеш. Учасники, що вис­тупили на конференції, поглиб­лено розглянули ряд тем: від дов­готермінових і прихованих нас­лідків впливу цвілевих грибків до повеней та діарейних й респі­раторних захворювань у дітей, що є "латентним" стражданням. Для того, щоб охопити увесь спектр наслідків найрізноманітніших катастроф як для фізичного, так і для психічного здоров'я людей, були відібрані конкретні темп. Таким чином, підхід, що застосо­вувався на конференції, дозволив розширити визначення поняття "страждання", що стало охоплю­вати окремих людей, які пережили страждання, і травми, спричинені пережитими стражданнями різноманітних груп людей, а також без­посередні та опосередковані на­слідки цих бідувань для людей. Були також обговорені проблеми достовірної інформації та доступу до неї.

У рубриці "У центрі уваги'' у цьому випуску наводяться вит­римки з більшості доповідей, і даних у ході VII Конференції ВІТ з проблем здоров'я і екології. Ці витримки наводяться за тема­тичним принципом. Міністр охо­рони здоров'я Бангладеш Його Ексцелснція п. Салахулдін Юсуф виступив з основною доповіддю, у якій надавалась інформація про важкі наслідки для здоров'я людей у результаті екологічних катастроф у цій країні. Він торкнувся питання можливостей його країни задовільняти особливі потреби її населення. Заступник Генерального секретаря ООН із питань комуні­кації й інформації (Департамент суспільної інформації) 11. Кенсаку Годен і д-р Най Хтун, Директор, ПРООН, виступили перед учасни­ками групових засідань, а д-р Самір бен Яхмед (ВООЗ), д-р Стівен Езрі (ЮНІСЕФ) і д-р Джоанн-Фокс Пржеворскі (ЮНЕП) виступили під час пленарних засідань.

ВИТРИМКИ З ДОПОВІДЕЙ КОНФЕРЕНЦІЇ: "НЕВИДИМІ" СТРАЖДАННЯ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗДОРОВ'Я І ДОБРОБУТ ДІТЕЙ
Стівен А. Езрі. д-р філософії. старший співробітник з програм, ЮНІСЕФ
Про різноманітні страждан­ня розповідають з телебачення та радіо, про них пишуть у газетах. Однак те, що ми бачимо, чуємо і читаємо про ці "видимі" страж­дання, були лише "верхівкою айсбер­га", якщо говорити про страж­дання в цілому. Страждання є ре­зультатом неправильної взаємо­дії людини з навколишнім се­редовищем. Щорічно антропо­генні катастрофи (наприклад, ядерні аварії) забирають життя 7000 осіб; у результаті збройних конфліктів ще 50000-85000 осіб; а на частку стихійних лих (наприклад, повеней, землетру­сів) припадає 143000 загиблих.
Тепер порівняємо: щорічно у світі вмирає 5 млн. маленьких дітей, частина від діарейних захворювань і частина - від гост­рих респіраторних інфекцій. Ця смертність є прямим наслідком страждань у дитячих будинках -"невидимих" страждань, про які не повідомляють і яких не помі­чають засобі і масової інформації. Антисанітарний стан кухонь і незадовільний рівень побутової гігієни є причиною загибелі пе­реважної більшості дітей, що вмирають від діарейних захво­рювань, а використання відкри­тих джерел вогню в погано вен­тильованих будинках, що скла­даються з однієї кімнати, приз­водить до загибелі більшості ді­тей у результаті гострих респі­раторних захворювань. В цей же час понад 3 млн. людей не має доступу до елементарних засобів санітарії. Тому лише через це що­річно вмирає понад 2 млн. осіб - у І Оразівбільше, ніжзагальне число людей, що тнуть у результаті "видимих" страждань в усьому світі
Можливо, що забезпечення сучасними засобами санітарії тих, хто їх і іе має, може негативі ю позначитися на взаємодії люди­ни та навколишнього середови­ща в іншому і шані, що відіб'ється на більшості населення планети. В цей же час всі "санітарні варі­анти" зводяться до одної із двох категорій: "змити й видалити" або ж "позбавитися і залишити". І та. і інша в кінцевому варіанті ведуть до забруднення навко­лишнього середовища руйнуючи морські екосистемііза рахунок ре­сурсів яких у ближчому майбут­ньому буде жити більшість людей.

Оскільки чисельність насе­лення росте, а водні і земельні ресурси вичерпуються, жодний із підходів, що сьогодні застосо­вуються, не несе радикального вирішення проблеми задово­лення санітарних потреб люд­ства. Відсутність технологій, що дозволяють використовувати як дорогоцінний ресурс екскре­менти людини, особливо сечу(у якості добрива), яка найчастіше буває стерильною. призводить до використання штучних добрий, більшість з яких не лише забруд­нює навколишнє середовище, а і вимагає витрат енергії на ви­робництво і перевезення. Необ­хідно знайти "екологічне вирі­шення", що відповідало б нас­тупним вимогам: 1) запобігати забрудненню довкілля ('нульове скидання", невикористання хі­мічних добрив); 2) забезпечувати відновлення родючості грунтів (сеча та фекалії); 3) забезпечувані і зберігання ресурсів (космос, во­да); 4) поліпшувати життя дітей (зменшити ступінь недоїдання і підвищити рівень продовольчої безпеки). Для досягнення цього необхідно змінити мислення, що принесе найрізноманітніші результати: від винайдення при­строїв, що дозволять перетворю­вати відходи в ресурси, досягнення раніше невідомих нам явищ.

У нас є знання, ресурси та до­свід для того, щоб прийняти ці запобіжні заходи вже сьогодні; у іншому випадку завтра наші діти зіткнуться із ще більшим лихом. Який шлях найбільш відповідає інтересам наших дітей?

ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ ПЛАНЕТИ В ПРОДОВОЛЬСТВІ У МАЙБУТНЬОМУ: ГЕННА ІНЖЕНЕРІЯ ТА ЗМІНА ГЛОБАЛЬНОГО КЛІМАТУ
Гері Еванс, д-р філософії*, директор, Інститут природних ресурсів, Міністерство сільського господарства США – Служба сільськогосподарських досліджень

Сьогодні знайдеться небагато тем, що викликали б жвавіші дис­кусії, ніж проблема використан­ня генної інженерії в сільському господарстві: до них належать, звичайно, глобальна зміна кліма­ту і зростання чисельності на­селення. Саме тому поряд з цими проблемами повинно розгляда­тися й питання про сільськогосподарську генну інженерію. Різні учасники дебатів висловлюють діаметрально протилежні думки щодо кожної з цих проблем.

У1998 році Міжурядова група із зміни клімату представила спе­ціальну доповідь Конференції учасників Рамкової конвенції про зміну клімату. У цій доповіді наводилась інформація про збіль­шення концентрації двоокису вуглецю в атмосфері та про його наслідки для різноманітних ре­гіонів світу. На основі нинішніх прогнозів можна припустити, що між 2035 і 2050 роками чи­сельність населення планети подвоїться. Тому основне питання, розглянуте у цій статті, поля­гає в наступному: чи можна буде швидше, ніж через 50 років, задовольняти потреби понад 10,5 млрд. людей у продовольстві в умовах прогнозованого під­вищення температури атмосфери на 1-35 градуси за Цельсієм.

Задоволення потреб людей у продовольстві та клітковині має дуже важливе значення для під­тримки здоров'я населення на високому рівні. Тому ми почи­наємо обережно "поглядати" в бік вирощування продовольчих культур і виробництва клітко­вини за допомогою генної інже­нерії та задаватися питанням: чи є вона саме тим засобом, що дозволить у майбутньому задо­вольняти потреби людей у продовольстві? Чи зможе сьогодні або в найближчому майбутньому наука створити сільськогоспо­дарські культури, що будуть стій­кими до посухи і шкідників та матимуть велику живильну цін­ність шляхом генетичних змін і впровадження тих або інших генів у ядра клітин продовольчих культур. На перший погляд, пози­тивна відповідь здається очевид­ною. Проте для цього необхід­ний, можливо, радикальний пе­регляд сформованих уявлень.

Вчені, що працюють у лабо­раторіях та займаються генною інженерією, висловлюються з різноманітним ступенем опти­мізму і відзначають ті важливі "прориви", що виправдовують їхній оптимізм.
Впровадження гена в ядро клітини з мстою створення ток­сичного середовища для комах, що харчуються листками і ко­ренями рослин, виявилося ус­пішним при проведенні обме­женого числа експериментів з бавовною і кукурудзою. Проте створення геном Bt токсичного середовища має й явно негатив­ний бік - вироблення у комах імунітету на токсин Bt у рос­линах. Стверджують, що як тільки у комах розвивається такого роду Імунітет, ми позбавляємося одно­го із найефективніших на сьогод­нішній день засобів біологічної боротьби з ними. Із виясненням зв'язку між генами і фотосинтезом стає зрозумілим механізм, що дозволяє 'включати' або "виклю­чати" гени.'відповідальні'за виз­рівання продовольчих культур, з'являються можливості ефек­тивнішого регулювання цього процесу за допомогою фотосин­тезу та збільшується термін збе­рігання продуктів.
Отриманий за допомогою генної інженерії rfoyzobium -мікроорганізм, що симбіотично фіксує азот у кореневій системі рослин - дозволить забезпечити ефективнішу фіксацію азоту в грунтах, що використовуються для вирощування сільськогоспо­дарських культур. Цс забезпечить азотне підживлення сільськогос­подарських культур у тих регі­онах світу, що у цей час не мають доступу до потрібних кількостей хімічних (азотних) добрив.
Проте обережніші в оцінках фахівці стверджують, що поши­рення такого організму в усьому світі завдасть безпрецедентної шкоди "нішам", наявним у при­родних і сільськогосподарських екосистемах.
Деякі країни, особливо про­мислово розвинені, починають приймати закони, що заборо­няють вирощування та збутотри-маних за допомогою генної інженерії сільгосіпіродуктів або продуктів харчування. Ця нега­тивна реакція суспільства зумов­лена тим, що невідомо, до яких наслідків призведуть в майбут­ньому генетично змінені білки, вуглеводи і жири, що містяться в нових культурах. Але як ми може­мо оцінювати цей ризик, коли збільшення світового вироб­ництва продовольства стає все необхіднішим, щоб через 50 років нагодувати на 5 млрд. лю­дей більше, а землі при цьому ста­ють все менш і менш плодючими?

Викладені в цій статті думки висловюлють лише том ку зору їх автора, а не офіційну політику або рішення Міністерства чи міністра сільського господарства США.

НЕБЕЗПЕКА ЗАХВОРЮВАНЬ У ПЕРІОДИ ПІСЛЯ ПОВЕНЕЙ
Рут А. Етцер, д-р медицини, д-р філософії, директор, Відділ епідеміології й оцінки ризику, Управління суспільної охорони здоров'я та досліджень, Служба безпеки і перевірки продовольства. Вашингтон, округ Колумбія.

Після повені завжди виникає небезпека для здоров'я людей. Наприклад, концентрація окисів вуглецю й інших хімічних речо­вин у повітрі помешкань може сягати таких концентрацій ток­сичних речовин, що негайно породжуватимуть проблеми зі здоров'ям. Якщо будинки, що по­страждали від повені, не будуть швидко очищені, можуть також виникнути згубні наслідки для здоров'я. Застояна вода та про­сочені водою будівельні матеріали, з яких споруджені бу­динки, створюють чудове середовище для розвитку цвілі. Нещодавно в Клівленді встановлено взаємозв'язок між деякими токсичними видами цвілі та по­тенційно летальною легеневою кровотечею у немовлят. У цій роботі наведений географічний аналіз 10 випадків легеневих кровотеч у немовлят, що мали місце в Огайо із 1993 року до грудня 1994 року. Після того, як з'ясувалося, що усі відомі при­чини легеневих кровотеч не стосуються вивчених випадків, з метою вивчення гіпотези було проведено спеціальне дослід­ження, відповідно до якого не­мовлята, що страждали легене­вими кровотечами, на відміну від здорових дітей того ж віку, як правило, жили в будинках, де  був Stacbybotrys atra (вид цвілі, що виробляє потужні ток­сини, відомі тим, що викликають кровотечу в шлунково-кишко­вому тракті тварин). Усі будинки, в яких жили немовлята, були об­стежені за допомогою відбору аерозольних проб, причому особлива увага приділялася Stacbybotrys atra. Проби повітря та поверхні бралися в тій кімнаті, де дитина проводила багато часу. За допомогою рідинної хрома­тографії високої роздільчої здатності проби були перевірені на наявність Trichothecene mycotoxhis.

Немовлята, що страждали лет ієною кровотечею, частіше, ніж контрольні немовлята, жили в будинках, де була токсикогенна S.atra. Вдихання спор цієї цвілі є одним із нових чинників ри­зику легеневих кровотеч у не­мовлят.
Для запобігання утворенню цвілі у місцях, що постраждали від повені потрібно оперативно очищати стіни та предмети за допомогою білильного вапна. Вологих предметів, що не можуть бути ретельно очищені і вису­шені, варто позбуватися, оскіль­ки вони залишаються джерелом росту цвілі. Якщо цвіль розрос­тається, варто діяти обережно, ос­кільки фактично можна збіль­шити кількість спор цвілі у по­вітрі, якщо спробувати провести загальне чищення вдома, не звер­таючись за порадою до фахівця.

Ця проблема стала відомою недавно, і вона торкається не­мовлят в усіх районах світу, що страждають від повеней.

ЗАХВОРЮВАННЯ, СПРИЧИНЕНІ ТРИВАЛИМ ВПЛИВОМ ДРІБНИХ КІЛЬКОСТЕЙ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН
Артур Е. Броер, д-р медицини, директор, відділення ревматології, медичний департамент, Монмаутський медичний центр, Лонг Бранч, Нью-Джерсі

Протягом останніх 30 років медики різних профілів стали свідками появи численних син­дромів епідемічного характеру, що мають і невстановлене поход­ження і котрим найчастіше важко дати чітке визначення, адже вони не вписуються в класичні катего­рії хвороб, описаних у медичних підручниках. Типовими прикла­дами таких явищ є фіброміалгія, "синдром хронічної втоми та хворого будинку", а також враз­ливість до різноманітних хіміч­них речовин. Ці синдроми давно привертають увагу представників традиційної алопатії, що нама­гаються встановити їх причини і знайти ефективні методи ліку­вання. Це призвело до появи цілої "армії медиків-практиків, що застосовують альтернативні методи, вбачаючи причину ви­никнення таких синдромів в існу­ванні універсальних механізмів екологічного забруднення.

На жаль, такі концепції страж­дають тими ж хибами, що і кон­цепції впливу токсинів, опи­раючись на твердження, що в окремих людей повинні прояв­лятися захворювання, викликані впливом шкідливих для здоров'я речовин. У межах неповних баз даних і традиційних знань, зас­нованих на спостереженнях, не враховуються основні біохімічні явища шкірної абсорбції та клі­тинної біоінтеграції, що, ймо­вірно, має місце тоді, коли мова йде про тривалий вплив дрібних кількостей хімічних речовин. Застосування цієї помилкової методології спричинено відсут­ністю точних даних про хронологічний розвиток кожної симптоми або ознаки у відповідних індивідів.

ААналітичні дані, отримані у результаті обстеження пацієнток, яким були вживлені силоксанові імплаити та після 25 років спос­тереження за людьми, що про­тягом цього часу випробовували на собі вплив низьких рівнів трихлоретилену, яким була за­ражена побутова вода у м. Саут Таскон, Арізона (1956-1981), з усією очевидністю показали, що ці "сценарії" хімічного отруєння можуть породжувати нові незлоякісні захворювання, що про­тягом десятиліть розвиваються так само як і захворювання, вик­ликані разовою великою дозою відповідної хімічної речовини. Ці висновки спростовують дані, засновані на зовнішніх порівняннях, що наводяться у доступній нині медичній літературі відповідного профілю. Вони також не підтверджують думку про те, що біологічно можлива "гранична" концентрація дріб­них кількостей хімічних речовин набагато вища за ту, що може бути при тривалому їх впливі.
Результати наших спостережень також свідчать про три­валі періоди латентного роз­витку- симптомів, при яких за­хворювання прогресує навіть після припинення впливу ток­сичних речовин. Додаткові клі­нічні спостереження неминуче призведуть до розробки належ­них критеріїв діагностики, що, у свою чергу, дозволить вирішити проблеми, породжувані непос­тійністю клінічних обстежень, припиненням надавання медич­ної допомоги, а також надмір­ною надією на помилкові при­пущення. Позитивні наслідки у плані переоцінки ставлення до розладів, що мають незрозуміле походження, очевидні.

БОРОТЬБА ІЗ ЗАБРУДНЕННЯМ ДОВКІЛЛЯ ТОКСИНАМИ
Рональд Л. Хоффман, д-р медицини, директор, Центр Хоффмана. м. Нью-Йорк

Токсичність навколишнього середовища є новою надзви­чайно серйозною проблемою. За останні півстоліття ми "дода­ли" у довкілля нашої планети 60000 штучних хімічних речо­вин. Щорічно понад 150 мли. тонн токсичних відходів ски­дається в океани і ріки Північної та Південної Америки. Вчені припускають, що забруднення води послабило відпірність меш­канців морського середовища, даючи можливість вірусам за­кріплюватися в організмах тва­рин і цілком руйнувати їх імунну систему. Через це морські тва­рини стають жертвами незлі­ченної кількості хвороб. Було встановлено, що в організмі мертвих дельфінів вміст ток­сичних поліхлордифенілів у п'ятдесят разів перевищує допустимий рівень. Ми також бачимо згубні наслідки забруднення дов­кілля для наступних поколінь тварин: шкаралупа пташиних яєць настільки тонка, що їх можна лег­ко розчавити; у дорослих кроко­дилів спостерігається недороз­виток репродуктивних органів.
Зараз ми знаходимося на но­вому етапі забруднення навко­лишнього середовища, коли вже можемо спостерігати серйозні його наслідки для здоров'я самих людей. У результаті впливу шкід­ливих речовин у США щодня вмирає в середньому чотири особи. Через вроджені дефекти щорічно помирає понад вісім тисяч немовлят. Від раку щороку гине майже півмільйона амери­канців, і вчені припускають, що одним із важливих факторів цього є забруднення довкілля. До того часу, коли отруєння токси­нами призведе до раку або врод­жених дефектів, воно може про­являтися у незрозумілих симп­томах втоми і нездужання, що їх важко віднести до якоїсь відомої категорії і дати назву. Якщо, про­кинувшись, ви почуваєте стра­хітливу втому або страждаєте від головного болю, алергій, деп­ресії та хронічних розладів ди­хальних шляхів, то, можливо, ви випробовуєте на собі вплив ток­синів, що потрапили у ваш ор­ганізм із повітря або води. У цій роботі висвітлюються деякі відкриті останнім часом симп­томи, що свідчать про надмірно високий вміст токсинів в ор­ганізмі.

Наступна секцiя / to next section

[Українська]  [англiйська]  [росiйська]